Правові норми застосування поліграфа в різних країнах

З появою поліграфа в ролі інструмента, що сприяє пізнанню людини, одночасно виникла і проблема законності його застосування. Противники використання поліграфа в кримінальному провадженні в якості аргументів висували наступні проблеми: перевірка на поліграфі порушує право людини на таємницю, чи можливо використовувати результати поліграфних перевірок у суді, чи веде до приниження особистості процес тестування, юридичний статус поліграфа при вирішенні кадрових і трудових питань. Всі ці проблеми обговорюються і по сьогоднішній день.

Дотепер в 57 країнах світу поліграф успішно використовується в боротьбі із злочинністю. В основному, результати поліграфних перевірок носять допоміжний характер і лише в 3-4 країнах використовуються в суді в якості доказів.

Закони, що обмежують застосування поліграфа, часто змінюються. Навіть в такій розвинутій країні, як США, незважаючи на її 100-річний досвід застосування поліграфа, закони, що регламентують його використання, нерідко кардинально змінюються протягом 3-5 років. В різних штатах вони можуть суперечити один одному. Поліграфні перевірки дозволені на всій території США, проте є різні обмеження в їх застосуванні. В США в 29 штатах і 3 округах від спеціаліста вимагається надавати дозвіл або посвідчення, що підтверджує його кваліфікацію. В 21 штаті забороняється приватним роботодавцям вимагати проходження поліграфних перевірок особами при вступі на роботу.

Перевірка державних службовців визначається місцем роботи і займаною посадою. В 1965 році Верховний суд США прийняв рішення, за яким використання поліграфа без згоди особи або її примушення в будь-якій формі до проходження тестування є порушенням 5-ї поправки до Конституції США, котра гарантує право відмови від самозвинувачення. В США державні правоохоронні органи активно використовують поліграф, маючи власних спеціалістів, або використовуючи послуги різних агентств.

Постійний штат спеціалістів мають ФБР, секретна служба США, Управління кримінальних розслідувань армії, кримінально-слідчий відділ морської піхоти США, Міністерство воєнно-морського флоту, митне управління США, Департамент податків і зборів, поліція, що охороняє Капітолій, розвідувальна служба США. При проведенні поліграфних перевірок одним із основних принципів є добровільність опитування.

В США обов’язкові перевірки на поліграфі (детекторі брехні) таких службовців:
- осіб, що працюють в розвідці, контррозвідці,
-  службовців агентств національної безпеки,
- персонал, що обслуговує Міністерство оборони і об’єкти атомної промисловості і енергетики,
-  членів федерального уряду, адміністрації,
-  співробітників органів самоврядування та їх підрозділів.

В 1985 році був прийнятий закон, що практично заборонив використання поліграфа в приватних структурах. Однак через три роки (1988) під впливом різкого скачка злочинності прийшлось практично відмінити закон 1985 року, що обмежував область застосування поліграфа. Пізніше, в 1991 році, постановою про забезпечення “дипломатичної безпеки” була затверджена інструкція, за якою поліграфні перевірки проводились не тільки на етапі прийняття на роботу, але і періодично в процесі діяльності, а терміни проведення визначались посадовими особами. Поліграфні перевірки повинні проходити всі особи, що працюють з документами з грифом “секретно”.

Не дивлячись на загальну закономірність у використанні поліграфа в США, окремі штати мають право вводити свою корекцію в закон, якщо вона не порушує конституцію США. Наприклад, в штаті Массачусетс результати поліграфних перевірок можуть бути використані в суді в тому випадку, якщо до проведення перевірки отримана згода підозрюваного не тільки на перевірку, але і на додання її результатів до матеріалів судової справи. Потім це рішення повинно бути узгодженим в суді, і тільки після цього суд прийме результати тестування як докази у справі. Як правило, суд додатково розглядає ступінь компетентності оператора поліграфа. При негативному рішенні суду результати перевірки не використовуються в якості доказів.

В США поліграфні перевірки платні. Затрати на їх проведення компенсує штат, якщо особа, що перевіряється, із малозабезпеченої сім’ї, або вони оплачуються самим підозрюваним у випадку його платоспроможності.

В історії роботи судів США були випадки, коли суд дозволив проведення повторного судового розгляду справи. Причиною цього стала заява підозрюваного, що стверджував про те, що з огляду на фінансові труднощі він не зміг заздалегідь пройти поліграфну перевірку. Процедура допуску спеціаліста дає право судді самому приймати рішення про його рівень кваліфікації. Якщо суддею зазделегідь прийняте позитивне рішення, то потім він зобов’язаний використати результати поліграфної перевірки в якості доказів у суді.

Таким чином, використання поліграфної перевірки в суді припустимо при виконанні всіх умов 5-ти пунктів:
1. Обвинувачений вимагає, щоб його перевірили на поліграфі.
2. Суд присяжних вважає, що за своїм станом підозрюваний може пройти опитування на поліграфі.
3. Обвинувачений свідомо відмовляється від прав, наданих йому п’ятою поправкою Конституції.
4. Суд присяжних вважає, що спеціаліст, що проводить поліграфне обслідування, кваліфікований, а сама процедура перевірки відповідає встановленим вимогам.
5. Покази обвинуваченого повинні бути надані до отримання висновку про можливу перевірку.

В Німеччині до 1954 року поліграф активно використовувався для розслідування злочинів. З 16 лютого 1954 року рішенням федерального суду (із посиланням на конституцію ФРН) заборонено застосування детектора брехні взагалі.

В кримінально-процесуальному кодексі Австрії використання поліграфа також заборонено. Навіть якщо звинувачуваний буде вимагати застосування поліграфа в розслідуванні злочину, що йому інкримінується.

Використання детектора брехні поліцією Польщі відноситься до початку 1970 року. Не маючи своїх поліграфів до 1978 року, вона використовувала апаратуру, що мали інші спеціальні підрозділи. В 1978 році було закуплено 3 поліграфи фірми “Лафайет”. Пізніше поліграф став активно використовуватись як в оперативно-розшуковій діяльності, так і при наданні доказів в суді. Перший випадок був зафіксований в 1976 році, коли Верховний Суд Польщі визнав підсудного винуватим, спираючись в ряду інших доказів і на результати поліграфних перевірок.

Серйозну правову підтримку отримало застосування поліграфа в Польщі в 1983 році після затвердження Устава “Про міністра внутрішніх справ і межах дії підконтрольних йому органів ” (від 14.07.83 р.). Якщо поліграф використовувався з оперативно-розшукованою метою, то оператор выступав як консультант. Якщо поліграф використовувався в кримінальному провадженні, то перед тестуванням необхідно отримати постанову прокурора, і тоді результати його оформляются як при проведенні експертизи.

В Угорщині поліграф почав застосовуватись з 1978 року. Процес регулюється інструкцією МВС N 40. Основні положення взяті із аналогічного документу США, в основі лежить добровільна згода опитуваного на проведення перевірки. Відмова від проходження перевірки не переслідується за законом.

В Турції поліграф застосовується при розкритті злочинів порівняно недавно, з 1984 року. Зараз Турція – одна з провідних країн світу за кількістю поліграфів на кожного жителя. Підготовка спеціалістів ведеться в Америці. Правова база в основному повторює аналогічні документи, що використовуються в США.

В Японії поліграф працює в поліції з 1956 року. Результати перевірок нижніми судами розглядаються в якості доказів. В тестуванні використовується переважно непрямий метод. Особливі вимоги ставляться до професійної підготовки спеціалістів. За кількість підготовлених висококласних спеціалістів Японія займає третє місце в світі. Проведення поліграфних перевірок має обмеження, пов’язані з особливостями стану організму людини. В Японії заборонено перевіряти на поліграфі:
-  літніх людей,
-  наркоманів,
-  неповнолітніх,
-  хворих, що знаходяться в тяжкому стані,
-  людей тривожно-недовірливих,
-  психічно хворих,
-  осіб в стані алкогольного сп’яніння.

В Ізраїлі поліграф почав застосовуватись з 1959 року. Дозвіл поліції займатись приватною практикою призвів до того, що майже 30% поліцейських – спеціалістів поліграфа мають свою приватну систему перевірок. Декілька років тому в країні був створений перший контактний поліграф, ведуться роботи над безконтактним поліграфом і відповідною правовою базою для нього.

В Канаді поширення поліграфа суттєво ускладнювалось через панування в країні британської правової системи. В подальшому нормативно-правова база застосування поліграфа була скопійована з американської практично повністю. Це дозволило Канаді швидко вийти на передовий міжнародний рівень. За кількістю підготовлених спеціалістів і реально використовуваних поліграфів сучасна канадська поліграфна система займає друге місце в світі після США. На відміну від США, в Канаді ні один регіон не використовує в судах результати поліграфних перевірок для підтвердження невинності чи вини підозрюваного.

В Індії поліграф почав застосовуватись з 1973 року. За законами Індії результати поліграфних перевірок можуть бути використані в суді в якості доказів тільки у випадку, якщо перевірка проводилась цивільною особою, а не співробітником поліції або працівником суду. Хоча в реальній практиці були випадки, коли висновки поліграфної перевірки, виконаної співробітником поліції, приймались до розгляду судом. Правила перевірки наступні. Особа, що проводила тестування, знайомиться з матеріалами розслідування, намічає етапи перевірки. Після обговорювання з підозрюваним йому повідомляється, що він має право відмовитись від тестування на детекторі брехні. У випадку його згоди він підписує заяву про добровільне проходження поліграфної перевірки. У зв’язку з тим, що в розробці законів і вказівок щодо поліграфної перевірки брала активну участь Американська академія спеціалістів-поліграфологів, загальні вимоги до поліграфних перевірок в Індії в основному повторюють аналогічні в США.

В Росії правове забезпечення застосування поліграфа знаходиться на початковій стадії. Відлік часу його формування можна вважати з моменту прийняття закону МВС від 30.07.92 року «Про правове і нормативне забезпечення використання поліграфа в системі МВС РФ». Організацію и проведення поліграфних перевірок було доручено так званому “Бюро спеціальных заходів”, пізніше названому “Управління оперативно-технічних заходів” (УОТМ). Основною причиною передачі поліграфної тематики цьому підрозділу була наступна обставина: керівництво міністерства було старої закалки. З молоком матері воно набуло переконання, що поліграф – “це елемент мракобісся капіталізму”.

Використання поліграфа для розкриття злочину – немов би не дуже надійна система, отже і доля її заздалегідь була вирішена. В той час керівником УОТМ був призначений молодий, енергійний і сміливий співробітник, що вмів відстоювати свої погляди і переконання. Сергій Вікторович Ігнатов, очоливши це управління, започаткував відродження поліграфа в Росії. Його не потрібно було переконувати в необхідності використання поліграфа при розкритті злочинів. В 1990 році, після відрядження до Польщі, він поставив питання про придбання декількох поліграфів для СРСР і підготовки в США спеціалістів для роботи на них.

В 1994 році була прийнята перша інструкція, що регламентувала використання поліграфа в розслідуванні злочинів. Вона зруйнувала психологічний бар’єр у чиновників і дозволила розпочати створення поліграфної служби в Росії. До появи інструкції перевірки на детекторі брехні в МВС проводились окремими сміливцями, хоча і зустрічали різку критику зі сторони прокуратури майже до загроз притягнення до кримінальної відповідальності за недотримання законів СРСР.

Слід пам’ятати, що сліпо переносити зарубіжний досвід в Росію – задача невдячна. Адже соціально-юридична культура США настільки відрізняється від російської, що її інколи порівнювати зовсім неможливо. Те ж можна сказати і про Україну.

Правові норми застосування поліграфа в Україні

На сьогодні в Україні використання поліграфа законом не заборонено. Отримання ліцензії на його придбання і використання не потрібно.

Проведення поліграфних перевірок не суперечить діючому законодавству України і не порушує його, воно направлене, перш за все, на захист прав фізичних і юридичних осіб в галузі безпеки бізнесу. Також не порушуються і конституційні права громадян, оскільки перевірки здійснюються лише з їх письмової згоди.

Використання поліграфа в Україні здійснюється на підставі норм Конституції України (ст.28, 32), законодавства про працю та інших нормативно-правових актів.

Стаття 28 Конституції України: «Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам».

Стаття 32 Конституції України: «Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди».

Поліграфолог в своїй діяльності дотримується СТАНДАРТУ ПОЛІГРАФНИХ ПЕРЕВІРОК, положения котрого чітко регламентують порядок проведення поліграфного тестування, повністю відповідають нормам і вимогам законодавства України. Методологія проведення поліграфных перевірок ґрунтується на більш ніж 100-річному практичному досвіді провідних поліграфних школ світу, теоретичній базі міжнародних наукових розробок, зарубіжному досвіді правового регулювання проведення опитувань з використанням поліграфа в інтересах забезпечення економічної безпеки і захисту комерційної таємниці.

Таким чином, поліграфні перевірки і зазначений СТАНДАРТ повною мірою відповідають моральним аспектам, діючому законодавству і нормативно-правовим актам України:

  • Розділ 2 Конституції України «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина»;
  • Стаття 36 Господарського кодексу України ««Неправомірне збирання, розголошення та використання відомостей, що є комерційною таємницею», в котрій визначено поняття «комерційна таємниця», даються правові основи і гарантії суб’єктам господарювання в реалізації і створенні умов для безпеки своєї діяльності;
  • Статті 505-508 Цивільного кодексу України розглядають питання комерційної таємниці; майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю; охорона комерційної таємниці органами державної влади; строк чинності права інтелектуальної власності на комерційну таємницю;
  • Стаття 26 КЗпП України передбачає можливість проведення випробувань при прийомі на роботу з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування/перевірку повинна бути зазначена в наказі про прийняття на роботу;
  • Стаття 40 КЗпП України визначає, що трудовий договір з працівником може бути розірваний при виявленні невідповідностей цього працівника займаній ним посаді;
  • Постанова Кабінету Міністрів України №170 від 19.03.1994 р. “Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору” закріплює право роботодавця на припинення трудових відносин також і з інших причин, не передбачених трудовим законодавством, але зазначених в трудовому контракті;
  • Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод;;
  • Закони України – «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про державну службу», «Про захист персональних даних», «Про стандартизацію», «Про державну таємницю», «Про інформацію», «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги і державне регулювання ринку фінансових послуг», «Про оперативно-розшукову діяльність»;
  • Постанова Кабінету Міністрів України № 611 від 09.08.1993 “Про перелік відомостей, котрі не становлять комерційної таємниці”;

Відомчі нормативні документи, науково-методичні посібники і практичні напрацювання: 

  • Наказ МВС України № 112-1994 р. і Інструкція про порядок використання в діяльності органів внутрішніх справ поліграфів (комп’ютерних пристроїв реєстрації психофізіологічних реакцій людини), затверджених наказом МВС України № 842 від 28.07.04;
  • Наказ Міністерства доходів і зборів України № 329 від 02.08.2013 та Інструкція щодо застосування комп’ютерних поліграфів в роботі Міністерства доходів і зборів України;
  • «Курс криминалистики», Р.С. Белкин, изд-во «Юристъ», 1997 г., т. 3, раздел 1, п. 2;
  • Правовые, тактические и методические аспекты использования полиграфа в уголовном судопроизводстве, В.В. Семенов, Л.Н. Иванов, учебно-методическое пособие, изд. «Юрлитинформ», Москва, 2008;
  • «Психофизиология полиграфных проверок», В.А.Варламов, Г.В.Варламов, изд-во «ООО Просвещение-Юг», Краснодар, 2000;
  • «Инструментальная детекция лжи: академический курс», С.И.Оглобин, А.Ю.Молчанов, Ярославль, изд-во «Нюанс», 2004.

Права осіб щодо опитування на поліграфі

  • Поліграфна перевірка не може бути нікому нав’язана силою. Це антиконституційно і може бути розцінено як посягання на приватне життя.
  • Підписка про згоду на проведення опитування із застосуванням поліграфа є юридичним документом і самим важливим моментом всієї перевірки. НІКОЛИ НЕ МОЖНА ПОЧИНАТИ ПЕРЕВІРКУ ДО ОТРИМАННЯ ПІДПИСУ ВІД ОСОБИ ІЗ ЗГОДОЮ НА ЇЇ ПРОВЕДЕННЯ.
  • Не слід проводити опитування, якщо суб’єкта примусили до нього з застосуванням сили чи погроз.
  • Яущо суб’єкту перевірки менше 18 років, слід заручитись згодою його батьків. 

Кожний громадянин України має право:

  • Право на проведення перевірки досвідченим, кваліфікованим оператором
  • Право на адекватні умови її проведення
  • Право бути поінформованим про причину перевірки
  • Право на отримання інформації про принцип роботи поліграфа
  • Право дати свою згоду на проведення поліграфної перевірки
  • Право відмовитись від вказаної перевірки
  • Право не проходити дуже тривалу (більше 3 годин) процедуру опитування
  • Право на відсутність зневажливого ставлення, приниження гідності

viagra jokes

6,531 total views, 2 views today

Наші контакти:

polygraph-spravedlyvist@ukr.net
+38 (098) 686 6609

На рахунку головного поліграфолога-експерта - БІЛЬШЕ 5000 осіб, опитаних за допомогою поліграфа, більш ніж 10-річний досвід роботи в системі кадрової безпеки в комерційних і державних структурах, на замовлення приватних осіб, в тому числі в "Правексбанку", "ПриватБанку", мережах гіпермаркетів "Епіцентр К", "Нова лінія".

cabinet